«Скажу більше: операція на серці в мене була в середу після обіду, а вже в неділю зранку ми з донькою гуляли на вулиці, а потім я без зусиль піднявся на два поверхи сходами у відділення. Думав, що перші дні після операції – це якийсь жах, а виявилося, нема абсолютно нічого страшного. Ні сильного болю, ні якоїсь особливої скутості чи великого дискомфорту», – розповідає 68-річний львів’янин Михайло Роман.
І це при тому, що чоловіку робили складне двокомпонентне втручання на відкритому серці: #пластика_мітрального_клапана + #коронарне_шунтування. Навіть пацієнти провідних кардіохірургічних центрів світу після таких операцій відновлюються і бояться зайвих рухів щонайменше два місяці – поки зростеться грудна кістка. Але Михайлу Івановичу пощастило – його оперували за новою унікальною методикою: замість великого 25-сантиметрового розрізу грудини робили невеликий кількасантиметровий розріз справа між ребрами. А це вже сучасна #мініінвазивна_кардіохірургія з мінімальним дискомфортом для пацієнта і швидким поверненням до активного життя.
Сучасна щадна мініінвазивна кардіохірургія – уже в Україні
Мініінвазивна кардіохірургія почала розвиватися у світі близько 20 років тому, але довгий час це були поодинокі втручання і не дуже складні випадки. Усе змінилося кілька років тому, і сьогодні операції на відкритому серці без великого травматичного розрізу грудної кістки вже не дивина. Приємно, що в цьому є велика заслуга й українських медиків, зокрема лікарів Центру кардіохірургічної допомоги «Добробут», який очолює кардіохірург Олександр Бабляк. Чотири із п’яти операцій на серці, проведених у клініці, – це вже мініінвазивна кардіохірургія.
«Причому через міні-розрізи менше 8 см – а в більшості випадків навіть менше 5 см – ми вже робимо всі ізольовані кардіохірургічні втручання: протезування і пластику клапанів, видалення пухлин серця, корекцію вроджених вад серця, багатосудинне коронарне шунтування», – розповідає Олександр Бабляк. «До речі, ми єдині у світі, хто проводить багатосудинне коронарне шунтування з міні-доступу. Нашій методиці півтора року. За цей час успішно прооперовано більше 270 пацієнтів, про що у вересні цього року ми вже розповідали на Конгресі Всесвітньої асоціації серцево-судинних і торакальних хірургів у Словенії. А в жовтні поїдемо знайомити закордонних колег із нашою методикою ще й на Конгрес Європейської асоціації кардіоторакальних хірургів у Мілані», – уточнює кардіохірург Олександр Бабляк.
Пластика мітрального клапана і коронарне шунтування – без розрізу грудної кістки
Донедавна через міні-розріз (зазвичай він робиться зліва або справа між ребрами) оперували тоді, коли потрібно було виправити щось одне в серці пацієнта. Якщо ж проблеми поєднувалися, як у героя нашої публікації Михайла Романа, якому були показані і пластика мітрального клапана, і коронарне шунтування, доводилося все-таки розрізати грудину. Але у 2018 році команда, яку очолює Олександр Бабляк, уже почала робити такі операції через два міжреберні міні-розрізи: через доступ зліва нашивали шунти, справа – ремонтували клапан. Сьогодні ж кардіохірурги вже настільки майстерно володіють мініінвазивними методиками, що можуть виконувати таке складне втручання через один міні-розріз – справа.
«Як бачите, я – щасливчик. Притиснуло б мене на півтора року раніше, і прийшлося б розрізати грудину. А так – малесенький як для операції на серці шрам збоку. Кому покажу – і не повірять, що був у кардіохірургії», – жартує Михайло Роман.
Хоча зізнається, що й сам поки не вірить у те, що йому оперували серце. Каже, що ніколи не скаржився ні на біль, ні на задишку, а до кардіолога потрапив тільки тому, що кілька місяців стрибав тиск. Вирішив обстежитися, і на УЗД серця побачили, що є проблеми з мітральним клапаном. «Порадили їхати до Олександра Дмитровича на пластику клапана. А коли обстежувався перед операцією і зробив коронарографію, виявилося, що непорядок і з судинами – вони вже забиті атеросклеротичними бляшками, і треба робити ще й коронарне шунтування. Щоб уже повністю відремонтувати серце. Отак усе докупи зібралося, але добре, що все добре закінчилося. І вже на п’ятий день після операції я в доброму гуморі і непоганому фізичному стані їду додому», – каже на прощання Михайло Іванович.
