Відповідає перфузіолог (фахівець зі штучного кровообігу). В сучасній кардіохірургії більшість операцій проводяться на зупиненому серці. По перше, по-іншому це технічно неможливо або складно. По друге, операція всередині серця без його зупинки схожа на ремонт заведеного двигуна автомобіля. Отже потрібен безпечний метод зупинки та відновлення роботи серця. Таких методів є декілька. Перший і найпростіший - це штучна (наведена) електрична фібриляція шлуночків. На жаль, штучна фібриляція підходить лише для обмеженої кількості короткотривалих втручань, не забезпечує повноцінної зупинки роботи серця (серце продовжує працювати в іншому режимі) та, як правило, потребує наступної електричної дефібриляції. Другий метод- це прокачування розчину холодової кристалоїдної (сольової) кардіоплегії в коронарні артерії, що живлять серце. Він дозволяє швидко, повністю та надовго (до 2 год) зупинити серце. Але і тут є недоліки: жодна кристалоїдна кардіоплегія не переносить кисень в доступній формі, практично не має поживних речовин. Фактично це консервант, що дозволяє безпечно «пережити» відсутність кровопостачання серця, під час основного етапу операції. При ідеальній картині він дозволяє зберегти стан серця наприкінці операції аналогічний вихідному. А якщо стан серця був, м’яко кажучи, «не дуже»?, а якщо потрібен період зупинки серцевої діяльності триваліший за 2 год?, а чи можна покращити стан серця в цей період??? Виявляється можна! Отже, третій метод – прокачування розчину кров’яної кардіоплегії в коронарні артерії. Не може бути нічого кращого для серця, ніж своя рідна кров. Фактично, це кров пацієнта, до якої додається певна кількість фармакологічних речовин, що зупиняють роботу серця. Такий розчин може бути як холодовим, так і тепловим, не має обмежень по кількості прокачувань, дозволяє значно довше і безпечніше оперувати на зупиненому серці. Окрім того, це єдиний метод, що дозволяє оперувати виснажене вадою серце і при цьому, наприкінці операції, мати стан тканин серця краще за вихідний. Коли серце зупинене, воно фактично не виконує ніяку роботу, при цьому продовжує отримувати кисень і поживні речовини. Завдяки цьому, при повторних прокачуваннях, є можливість підготувати серце до самостійної роботи після корекції вади: компенсуються метаболічні «заборгованості», які мали місце до операції, серце зігрівається та проходить його електрична стабілізація, видаляється все повітря яке могло потрапити в коронарне русло під час операції. Тому ми в більшості випадків працюємо саме за методом кров’яної кардіоплегії . Після такого захисту серця, як правило, спостерігається спонтанне (самостійне) відновлення його ритму та мінімізуються явища серцевої слабкості, що мають місце перед операцією. Звісно, факторів які впливають на вибір методу зупинки серця набагато більше і остаточне рішення визначає оперуючий хірург.
