Відповідь на таке просте питання, навіть для фахівців, не є простою та однозначною. Все залежить від багатьох факторів (і далеко не в останню чергу від самого пацієнта!). Неповний перелік основних факторів виглядає приблизно так: рівень гемоглобіну пацієнта об’єм крові (залежить від антропометричних та інших даних) тип і складність вади, яка підлягає корекції досвід кардіологічної та кардіохірургічної команди рівень технічного оснащення відділення На перший погляд сам пацієнт може вплинути лише на перший фактор, але це не зовсім так. Складність вади (особливо набутої) може значно погіршуватись з плином часу. Ось чому варто проводити ранню діагностику та вчасно звертатись по допомогу. Пацієнти з декомпенсованими вадами потребують вищого рівня гемоглобіну, щоб компенсувати прояви серцевої недостатності. Тобто «резерви» доставки кисню до клітин значно вичерпані і в разі потреби їх доводиться компенсувати донорськими еритроцитами. Але ж не забуваємо про перший пункт ! Рівень гемоглобіну в організмі не є сталою величиною. В разі недостатнього рівня гемоглобіну він може бути відкорегований за 1-2 місяці до операції фармакологічно. Сучасні комплексні препарати заліза (Сорбіфер, Тотема та ін.) окрім власне заліза містять більшість компонентів для його швидкого засвоєння. Ніякі яблука тут не допоможуть. Але цифри можуть ввести в оману: рівень гемоглобіну 100-120 г/л у багатьох пацієнтів, навіть кардіологами, помилково оцінюється як задовільний. “Фокус” полягає в тому, що значна кількість наших пацієнтів отримують сечогінні препарати. Ці препарати опосередковано допомагають серцю зменшуючи об’єм крові, яку серце мусить перекачувати. Тобто кров «згущується» і ми бачимо хибнозавищений рівень гемоглобіну (особливо в периферичній крові «з пальця»). Під час оперативного втручання коли доводиться компенсувати заборгованість по рідкій частині крові – рівень гемоглобіну значно знижується. В таких ситуаціях доводиться переливати донорську кров. На другий пункт впливає і зріст, і маса тіла, і стать, і ожиріння, і багато інших факторів. Тобто більш-менш сталі показники. Третій пункт неоднозначний. Не має прямої залежності між складністю вади та необхідністю застосування донорської крові. Деякі важкі вади супроводжуються значним збільшенням об’єму циркулюючої крові без зменшення рівня гемоглобіну, що дає операційній бригаді «запас» по гемоглобіну достатній для виконання навіть дуже складних втручань. Окремою когортою вирізняються повторні оперативні втручання, які завжди входять в «групу ризику» по переливанням донорської крові, через свою непередбачуваність та ін. На необхідність переливань крові значно впливають супутні захворювання (крові, печінки, сполучної тканини та ін.) а також прийом антикоагулянтів (кроворозріджуючих препаратів). Банальна таблетка аспірину або прийом плавіксу перед операцією може збільшити крововтрату на літри! Четвертий пункт : досвід команди фахівців це один з основних факторів, що забезпечують успішність «безкровних» втручань. Фахівці однозначно попередять про вищевказані особливості та оцінять усі фактори. Що порадити пацієнту, який бажає уникнути переливання компонентів донорської крові під час корекції вади серця? До кого звернутись? Звісно, найбільший досвід таких втручань мають фахівці з досвідом роботи у великих профільних установах. Особливо з поєднанням дорослої та дитячої кардіохірургії (у дітей такі операції значно складніше проводити без крові). Та потрібно усвідомлювати, що такі операції, як правило, вимагають більш ретельного та тривалого виконання. Тобто не виконуються «на потоці» у великих інститутах де є черга пацієнтів на операцію. Ще краще якщо установи багатопрофільні: фахівці мають досвід в суміжних галузях медицини. Критичним є досвід таких операцій у кардіоанестезіолога та перфузіолога (фахівця зі штучного кровообігу). Окрім специфічних методик: депонування крові, гемодилюції, гіпотермії, реінфузії, міні контурів штучного кровообігу та ін., вирішальним може бути навіть зменшення забору крові для аналізів! Тобто абсолютно злагоджена робота всіх фахівців: від лаборанта до хірурга. Звісно, технічна сторона виходить на одне з провідних місць в таких операціях і вони часто можуть бути дещо дорожчими. Тому пятий пункт теж посідає не останнє місце. Ми навмисно розглянули застосування лише донорських еритроцитів (а в крові є ще інші формені елементи і плазма) і не акцентуємо увагу на технічному оснащенні, так як це збільшить розмір статті в рази. Сподіваємось ми допомогли Вам у розумінні такого важливого питання. В будь-якому разі вибір завжди за Вами. Бажаємо міцного здоровя. Команда фахівців.

Чи є безпечною анестезія під час операції на серці ? Операція на серці – складний високотехнологічний процес, що вимагає досконалої співпраці команди лікарів – спеціалістів з серцевої хірургії, штучного кровообігу, анестезіології та інтенсивної терапії. Злагодженої роботи медсестринської команди. Всі спеціалісти є досвідченими та завжди працюють як єдина команда. Це головна запорука якісного результату та безпеки пацієнта. 2 .Чи буде боляче ? Всі хірургічні втручання на серці виконуються в умовах загального знеболення (наркозу). При цьому пацієнт отримує препарати, що викликають сон, знеболюють та сприяють комфортному пробудженню після операції. Тобто, пацієнт ніколи не відчуває й не пам’ятає того що відбувається з ним під час операції. 3. Чи прокинуся я після операції ? Під час наркозу анестезіолог використовує різні медичні препарати та контролює кількість і тривалість їх введення, з таким розрахунком, щоб забезпечити достатню глибину сну та знеболення, і, в той же час, припининити їхню дію по закінченню хірургічного втручання. Для цього анестезіолог отримує інформацію від спеціальної апаратури, що вимірює глибину наркозу (BIS монітор), інформацію про показники роботи серця (монітор серцевої діяльності – електрокардіограма, частота серцевих скорочень, артеріальний тиск), інформацію про показники дихання (апарат штучної вентиляції легенів). Всі сучасні препарати для проведення анестезії є короткодіючими та швидко припиняють свою дію після закінчення їх введення. Тому, пацієнт, як правило прокидається відразу після закінчення операції. 4. Що зі мною буде відбуватися коли я прокинуся після операції? Ви прокинетеся вже у відділенні реанімації. Поруч з Вами буде медсестра та лікар реаніматолог. Ми відразу побачимо, коли Ви прокинетеся та повідомимо Вам, що операція закінчилася і у Вас все добре. Ви відчуєте, що в горлі є трубка. Це пристрій, що допомагатиме Вам дихати поки проходить анестезія. Ця трубка є стороннім тілом, тому вона може викликати деякий дискомфорт, але - не більше того. Ми відразу видалимо її, як тільки Ви добре прокинетеся. Поки стоятиме трубка, Ви не зможете говорити, але це тимчасово – мова повернеться як тільки ми видалимо трубку. Головне – не панікувати, й виконувати всі вказівки лікаря. 5 . Чого ще слід очікувати після операції на серці ? Після операції Ви будете одну-дві доби перебувати у відділенні реанімації. Це відділення в якому цілодобово з Вами працюватиме лікар, медсестра та інший медичний персонал. Тут працює досить багато різноманітної апаратури, яка забезпечує Ваше лікування та слідкує за диханням та роботою серця. Інколи це досить шумно, але це тимчасово. В ділянці грудини Ви матимете післяопераційну повязку, що закриває рану та декілька трубок що називаються дренажами. З їх допомогою ми бачимо як виділяється рідина з післяопераційної рани. Ці трубки. як правило видаляються на другу добу після операції. Було б неправдою сказати, що зовсім не болітиме, але ви будете отримувати знеболюючі препарати і больові відчуття будуть зведені до мінімуму. Досить часто після операції на серці пацієнти відчувають спрагу – це наслідок значного відходження сечі й введення різноманітних розчинів. Ви зможете пити воду як тільки видалиться дихальна трубка. За першу добу можна випити близько півтора літри рідини, щоб краще втамувати спрагу до води можна додати сік лимона. 6 . Чи зможу я після операції побачити своїх рідних ? Так, звичайно, ми відразу повідомимо ваших близьких, що у вас все гаразд, як тільки закінчиться операція й Ви будете вже в реанімації. Після того, як Ви прокинетеся та зможете говорити, ми проведемо Ваших рідних до Вас в палату реанімації й Ви самі скажете, що у вас все добре. 7 . Чи довго треба лежати в ліжку після операції ? Доведено що рання активізація та поновлення рухової активності сприяють швидшому одужанню. Тому наступного ранку після операції на серці ви зможете сісти в ліжку з допомогою медперсоналу, стати на ноги. Кожного наступного дня об’єм рухової активності збільшується. Через дві доби після переводу до палати хірургічного відділення можна вже вставати з ліжка та з допомогою медперсоналу ходити по палаті.